Пенсия по уходу за ребенком

О порядке предоставления компенсационных выплат неработающим трудоспособным лицам, осуществляющим уход за нетрудоспособными гражданами

ПРАВИТЕЛЬСТВО РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ
ПОСТАНОВЛЕНИЕ
от 25 мая 1994 года N 549

О порядке предоставления компенсационных выплат
неработающим трудоспособным лицам, осуществляющим уход
за нетрудоспособными гражданами

Документ с изменениями, внесенными:
постановлением Правительства Российской Федерации от 21 сентября 2000 года N 707.

Во исполнение Указа Президента Российской Федерации от 17 марта 1994 г. N 551 Правительство Российской Федерации постановляет:

1. Утвердить прилагаемый Порядок предоставления компенсационных выплат неработающим трудоспособным лицам, осуществляющим уход за нетрудоспособными гражданами.

2. Установить, что ежемесячные компенсационные выплаты неработающим трудоспособным лицам, осуществляющим уход за нетрудоспособными гражданами, производятся из источников, за счет которых выплачиваются соответствующие пенсии.

Председатель Правительства
Российской Федерации
В.Черномырдин

ПОРЯДОК предоставления компенсационных выплат неработающим трудоспособным лицам, осуществляющим уход за нетрудоспособными гражданами

УТВЕРЖДЕН
постановлением Правительства
Российской Федерации
от 25 мая 1994 года N 549

(с изменениями на 21 сентября 2000 года)

1. В соответствии с Указом Президента Российской Федерации от 17 марта 1994 г. N 551 неработающему трудоспособному лицу, осуществляющему уход за инвалидом I группы либо престарелым, нуждающимся в постоянном постороннем уходе по заключению лечебного учреждения или достигшим 80 лет, а также за ребенком — инвалидом в возрасте до 18 лет <1>, предоставляются ежемесячные компенсационные выплаты в размере 60 процентов минимального размера оплаты труда (абзац в редакции постановления Правительства Российской Федерации от 21 сентября 2000 года N 707. *1.1)
Указанные компенсационные выплаты производятся названным категориям нетрудоспособных граждан к установленной им пенсии в период осуществления ухода за ними.

________________
<1> В дальнейшем именуется — «нетрудоспособный гражданин».

2. Ежемесячные компенсационные выплаты устанавливаются неработающему трудоспособному лицу <2>, фактически осуществляющему уход за нетрудоспособным гражданином, независимо от их родственных отношений и совместного проживания.

<2> В дальнейшем именуется — «лицо, осуществляющее уход».

3. Ежемесячные компенсационные выплаты лицам, осуществляющим уход за нетрудоспособными гражданами, производятся с месяца подачи документов, необходимых для назначения указанных выплат, на весь период такого ухода.

4. Для установления ежемесячных компенсационных выплат представляются следующие документы:
паспорт лица, осуществляющего уход;
заявление лица, осуществляющего уход, с указанием даты начала ухода;
трудовая книжка лица, осуществляющего уход;
справка органа социальной защиты населения по месту жительства лица, осуществляющего уход, о неполучении им пенсии;
справка службы занятости по месту жительства лица, осуществляющего уход, о неполучении им пособия по безработице;
трудовая книжка нетрудоспособного гражданина;
справка врачебно-трудовой экспертной комиссии об установлении I группы инвалидности; медицинское заключение о признании ребенка в возрасте до 18 лет инвалидом; заключение лечебного учреждения о нуждаемости в постоянном постороннем уходе (если данные документы отсутствуют в пенсионном деле) (абзац в редакции постановления Правительства Российской Федерации от 21 сентября 2000 года N 707;
заявление нетрудоспособного гражданина, подтверждающее осуществление за ним ухода. При необходимости подлинность подписи на заявлении нетрудоспособного гражданина может подтверждаться актом обследования.
В том случае, если нетрудоспособный гражданин является полностью или частично недееспособным, заявление представляется от имени его законных представителей. Подобное заявление не требуется в отношении родителей, осуществляющих уход за ребенком — инвалидом в возрасте до 18 лет (абзац в редакции постановления Правительства Российской Федерации от 21 сентября 2000 года N 707.

5. Документы, необходимые для назначения ежемесячной денежной компенсации, указанные в пункте 4 настоящего Порядка, подаются в орган, выплачивающий пенсию нетрудоспособному гражданину.
Орган, принявший документы, выдает расписку в их приеме.

6. Вопрос о назначении ежемесячной денежной компенсации рассматривается в течение 10 дней со дня приема всех необходимых документов.
В случае отказа в назначении ежемесячной денежной компенсации орган, принявший такое решение, в течение 5 дней письменно извещает об этом заявителей с указанием причины отказа и порядка его обжалования.
После решения вопроса о назначении ежемесячной денежной компенсации заявителям возвращаются трудовые книжки и паспорт, копии (выписки) которых приобщаются к делу.

7. Выплата ежемесячной денежной компенсации осуществляется в порядке, установленном для выплаты соответствующих видов пенсий.

8. Ежемесячные компенсационные выплаты прекращаются при возникновении следующих обстоятельств:
смерть нетрудоспособного гражданина либо лица, осуществлявшего уход;
назначение лицу, осуществляющему уход, пенсии, независимо от ее вида и размера, либо пособия по безработице;
поступление лица, осуществляющего уход, либо нетрудоспособного гражданина на работу:
прекращение осуществления ухода, подтвержденное соответствующим заявлением нетрудоспособного гражданина либо его законного представителя;
истечение срока, на который была установлена I группа инвалидности;
достижение ребенком — инвалидом возраста 18 лет, если ему по достижении данного возраста не установлена инвалидность I группы (абзац в редакции постановления Правительства Российской Федерации от 21 сентября 2000 года N 707;
помещение нетрудоспособного гражданина на полное государственное содержание;
лишение родителя, осуществляющего уход за ребенком — инвалидом в возрасте до 18 лет, родительских прав (абзац в редакции постановления Правительства Российской Федерации от 21 сентября 2000 года N 707;
перемена места жительства нетрудоспособным гражданином, влекущая изменение органа, выплачивающего ему пенсию.

9. Лицо, осуществляющее уход, в случае поступления его на работу, назначения ему пенсии, пособия по безработице, а также при наличии других обстоятельств, влекущих прекращение выплаты ежемесячной денежной компенсации, обязано в течение 5 дней сообщить органу, назначившему (выплачивающему) указанную компенсацию, о наступлении таких обстоятельств.

10. Выплата ежемесячной денежной компенсации прекращается с первого числа месяца, следующего за тем, в котором наступили обстоятельства, перечисленные в пункте 8 настоящего Порядка.

11. В случае перемены нетрудоспособным гражданином места жительства соответствующий орган, выплачивающий ему пенсию по новому месту жительства, по заявлению лица, осуществляющего уход, или нетрудоспособного гражданина возобновляет выплату ежемесячной денежной компенсации с первого числа месяца, следующего за тем, в котором была прекращена ее выплата.

При этом в случае необходимости указанный орган может затребовать от лица, осуществляющего уход, либо нетрудоспособного гражданина повторное представление отдельных документов, перечисленных в пункте 4 настоящего Порядка.

12. Суммы назначенной ежемесячной денежной компенсации, не полученные своевременно, выплачиваются за все прошлое время, но не более чем за три года перед обращением за их получением.
Суммы ежемесячной денежной компенсации, не выплаченные своевременно по вине органа, назначающего и выплачивающего такую компенсацию, выплачиваются за все прошлое время без ограничения каким-либо сроком.

13. Споры по вопросам назначения и выплаты ежемесячной денежной компенсации, в том числе о взыскании сумм компенсации, излишне выплаченных вследствие злоупотребления лиц, осуществляющих уход, либо нетрудоспособных граждан, разрешаются вышестоящим органом или судом в порядке, предусмотренном законодательством Российской Федерации.

Редакция документа с учетом
изменений и дополнений подготовлена
ЗАО «Кодекс»

На сьогодні законодавство України передбачає оформлення постійного догляду з відповідними соціальними виплатами на догляд за такими категоріями осіб, що потребують догляду: за дітьми-інвалідами віком до 18 років; за інвалідами І групи або особами, які досягли 80-річного віку; за інвалідами І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, які за висновком лікарської комісії медичного закладу потребують постійного стороннього догляду; та за іншими громадянам похилого віку, інвалідами, дітьми-інвалідами та хворими, які за висновком лікарсько-консультаційної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування.

  1. Оформлення догляду за дітьми-інвалідами віком до 18 років

Постійний догляд за дитиною-інвалідом віком до 18 років передбачає отримання надбавки на догляд за дитиною-інвалідом віком до 18 років, що призначається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім Києва) рад (далі — місцеві органи з питань соціального захисту населення) одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють, не навчаються (крім заочної форми навчання), не проходять службу, не займають виборну посаду і фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом. При цьому одиноким матерям (одиноким батькам) надбавка на догляд за дитиною-інвалідом віком до 18 років призначається незалежно від факту роботи, навчання та служби.

Слід зазначити, що надбавка на догляд призначається і особам, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати незалежно від того, за якою дитиною вона знаходиться у відпустці, у разі якщо дитина-інвалід потребує домашнього догляду за умови фактичного догляду за нею.

Для призначення надбавки на догляд за дитиною-інвалідом одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, додатково до документів, що подаються для призначення державної соціальної допомоги дітям-інвалідам, подаються: заява про призначення надбавки на догляд за дитиною-інвалідом; довідка про склад сім’ї (крім сім’ї опікуна, піклувальника) із зазначенням прізвищ, імен та по батькові, родинних стосунків членів сім’ї; копія трудової книжки, довідка з центру зайнятості про те, що особа не перебуває на обліку як безробітна, довідка про доходи за останній звітний період (рік), а в разі відсутності трудової книжки — лише зазначені довідки;

довідка про спільне проживання дитини-інваліда з одним з батьків, усиновителем, опікуном, піклувальником, видана уповноваженим органом за місцем проживання. (при неможливості отримати таку довідку орган праці та соціального захисту здійснює обстеження на дому і складає акт обстеження з висвітленням цих фактів); довідка з місця навчання дитини; рішення про встановлення опіки чи піклування над дитиною-інвалідом (для опікунів і піклувальників дітей-інвалідів).

Особи, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати, додатково подають Довідку про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді за формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11 червня 2012 року N 430, та копію або витяг з наказу (розпорядження) роботодавця про надання відпустки.

Для призначення надбавки на догляд за дитиною-інвалідом одинока матір (одинокий батько) додатково до документів, що подаються для призначення державної соціальної допомоги дітям-інвалідам, подає: оригінал довідки органу реєстрації актів цивільного стану про підстави внесення до книги реєстрації народження відомостей про батька дитини (на яку призначається надбавка на догляд), якщо одинока мати не перебуває (не перебувала) на обліку в місцевих органах з питань соціального захисту населення як одинока мати, або довідку зазначених органів про те, що вона перебуває (перебувала) на обліку як одинока мати дитини-інваліда, на яку призначається надбавка на догляд; довідку про спільне проживання з дитиною-інвалідом, видану уповноваженим органом за місцем проживання (при неможливості отримати таку довідку місцевий орган з питань соціального захисту населення здійснює обстеження на дому і складає акт обстеження з висвітленням цих фактів; рішення про усиновлення (для усиновлених дітей); довідка з місця навчання дитини.

Розмір надбавки на догляд за дитиною-інвалідом віком до 6 років, віднесеною до підгрупи А, призначається у розмірі 100 відсотків прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років (що з 1 січня 2015 року становить 1 032 гривень); за дитиною-інвалідом віком до 6 років — 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років; за дитиною-інвалідом віком від 6 до 18 років, віднесеною до підгрупи А, — 100 відсотків прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років (що з 1 січня 2015 року становить 1 286 гривень); за дитиною-інвалідом віком від 6 до 18 років — 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.

  1. Оформлення догляду за за інвалідом І групи або за особою, яка досягла 80-річного віку

Догляд за інвалідом І групи або особою, яка досягла 80-річного віку, передбачає отримання відповідної компенсації, що призначається і виплачується у грошовій формі непрацюючим працездатним особам, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або особою, яка досягла 80-річного віку.

Для призначення компенсації непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або особою, яка досягла 80-річного віку, подають в місцеві органи з питань соціального захисту населення заяву, форма якої затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 22 лютого 2012 року № 96 «Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій, субсидій та пільг”. Крім того, до заяви додаються: паспорт або документ, що посвідчує особу одержувача державної соціальної допомоги; довідка про перебування на обліку в органах Пенсійного фонду України або органах праці та соціального захисту населення — для особи, за якою здійснюється догляд; паспорт або документ, що посвідчує особу, за якою здійснюється догляд; документ, який підтверджує, що особа не працює: трудова книжка та довідка органів державної податкової служби довільної форми про те, що особа не перебуває на обліку у даному органі державної податкової служби як фізична особа — підприємець;за відсутності трудової книжки — заява особи із зазначенням причини відсутності трудової книжки; витяг з акта огляду медико-соціальної експертної комісії (для осіб, визнаних інвалідами І групи) — для особи, за якою здійснюється догляд.

Зауважимо, що розмір щомісячної компенсації без урахування індексації становить 4,80 грн.

  1. Оформлення догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду

Дієздатній особі, яка зареєстрована або постійно проживає на одній житловій площі з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, і здійснює догляд за ним, надається щомісячна грошова допомога на догляд.

Для призначення грошової допомоги на догляд подаються такі документи відповідним органам соціального захисту населення: заява; документ, що посвідчує особу; довідка про склад сім’ї із зазначенням прізвищ, імен та по батькові, родинних зв’язків членів сім’ї; довідки про доходи кожного члена сім’ї; висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу; довідки про наявність і розміри земельних ділянок, виділених для ведення особистого підсобного господарства, городництва, сінокосіння, випасання худоби, та земельної частки, виділеної унаслідок розпаювання землі.

Якщо дієздатна особа постійно проживає на одній житловій площі за місцем реєстрації (проживання) інваліда I чи II групи внаслідок психічного розладу, але зареєстрована в іншому місці, подається довідка, видана органом соціального захисту населення за місцем реєстрації дієздатної особи, про те, що вона не перебуває на обліку як одержувач і не одержує щомісячну грошову допомогу на догляд за місцем реєстрації.

Для підтвердження факту спільного проживання з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу та догляду за ним у разі потреби складається акт про проведення обстеження сім’ї спеціалістами органів соціального захисту населення. Якщо дієздатна особа постійно проживає на одній житловій площі за місцем реєстрації інваліда I чи II групи внаслідок психічного розладу, але зареєстрована в іншому місці, обстеження сім’ї для встановлення факту догляду є обов’язковим.

Розмір допомоги на догляд розраховується як різниця між трьома прожитковими мінімумами на кожного члена сім’ї та середньомісячним сукупним доходом сім’ї за попередні шість місяців, але не може бути більше, ніж мінімальна заробітна плата (що станом на 1 січня 2015 року становить 1 218 гривень).

  1. Оформлення догляду за громадянам похилого віку, інвалідами, дітьми-інвалідам, хворими, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги

Непрацюючим особам, які постійно надають соціальні послуги (зокрема з догляду) громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), призначається щомісячна компенсаційна виплата.

Компенсація призначається і виплачується місцевими органами з питань соціального захисту населення за місцем проживання, перебування особи, якій надаються соціальні послуги, з дня подання особою, яка надає соціальні послуги, та особою, яка їх потребує, заяв разом з усіма необхідними документами.

Зокрема, для призначення компенсації подаються такі документи:

а) особою, яка надає соціальні послуги: заява про згоду надавати соціальні послуги; паспорт або інший документ, що посвідчує особу; висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що стан її здоров’я дозволяє постійно надавати соціальні послуги; копія трудової книжки, а у разі відсутності трудової книжки — письмове повідомлення особи із зазначенням інформації про відсутність трудової книжки та про останнє місце роботи чи отримання доходів; заява про надання згоди на проведення перевірки даних про доходи особи з використанням відомостей Державного реєстру фізичних осіб — платників податків (з урахуванням вимог Закону України «Про захист персональних даних»);

б) особою, яка потребує надання соціальних послуг, або її законним представником (у разі визнання цієї особи недієздатною): заява про необхідність надання соціальних послуг; паспорт або інший документ, що посвідчує особу; копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (форма N 157-1/о, затверджена наказом МОЗ від 30 липня 2012 р. N 577); висновок лікарсько-консультаційної комісії про необхідність постійного стороннього догляду та нездатність особи до самообслуговування (за винятком інвалідів I групи, інвалідність яких встановлена безстроково та які згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією потребують постійного стороннього догляду);

в) законним представником дитини, яка потребує надання соціальних послуг: заява про необхідність надання соціальних послуг; копія свідоцтва про народження дитини; висновок лікарсько-консультаційної комісії про необхідність постійного стороннього догляду та нездатність дитини до самообслуговування.

Компенсація призначається виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що з з 1 січня 2015 року становить 1921 гривень) у таких розмірах: 15 відсотків — особам, які надають соціальні послуги інвалідам I групи; 10 відсотків — особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, які за висновком лікарсько-консультаційної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування, інвалідам II групи та дітям-інвалідам; 7 відсотків — особам, які надають соціальні послуги інвалідам III групи та хворим, які за висновком лікарсько-консультаційної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування.

Звертаємо увагу, що компенсація не призначається:

а) особам, які надають соціальні послуги громадянам, яким призначено: державну соціальну допомогу на догляд відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам» або надбавку на догляд до державної соціальної допомоги згідно із Законом України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам»; надбавку на догляд або державну соціальну допомогу на догляд відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення» і «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; відшкодування витрат на надання послуг по догляду відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»;

б) особам, які надають соціальні послуги і отримують допомогу на догляд відповідно до Закону України «Про психіатричну допомогу»;

в) особам, які надають соціальні послуги на платній основі;

г) самозайнятим особам;

д) особам, які проходять альтернативну (невійськову) службу;

є) особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, хворим, які за висновком лікарсько-консультаційної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування та перебувають у трудових відносинах, у тому числі на умовах неповного робочого дня (крім роботи вдома).

ВАЖЛИВО!

Розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім’ї для призначення допомоги на догляд провадиться відповідно до Методики обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженої спільним наказом Мінсоцполітики, Мінфіну, Мінекономіки, Держкоммолодьспорттуризму, Держкомстату.

Для фізичних осіб — підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку першої групи, незалежно від отриманих (неотриманих) доходів до сукупного доходу за кожен місяць враховується дохід на рівні двох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, чинного на відповідний місяць; для фізичних осіб — підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку другої групи, — трьох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб; для фізичних осіб — підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку третьої групи, — чотирьох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

ВАЖЛИВО!

20 березня 2019 року Урядом прийнято постанову КМУ «Деякі питання державної допомоги окремим категоріям громадян», якою урегульовано питання надання щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю І групи, а також за особою, яка досягла 80-річного віку.

Зокрема цим нормативним актом визначено:

Установити, що непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю I групи, а також за особою, яка досягла 80-річного віку, щомісячні компенсаційні виплати, призначені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 р. № 832″Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян”, здійснюються до моменту втрати зазначеною особою такого права або до дати призначення їй іншої виплати, встановленої законодавством.

Зазначені щомісячні компенсаційні виплати здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.

Нормативно-правові акти, які можуть бути корисними при вирішенні питань, пов’язаних із оформленням постійного догляду за особами, які його потребують:

Закон України від 21 жовтня 1993 року №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”;

Закон України від 28 грудня 2014 року №80-VIII «Про Державний бюджет України на 2015 рік”;

Закон України від 16 листопада 2000 року №2109-III «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам»;

Закон України від 21 листопада 1992 року №2811-XII «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»;

Закон від 22 лютого 2000 року №1489-III «Про психіатричну допомогу»;

Закон України від 19 червня 2003 року №966-IV «Про соціальні послуги”;

Закон України від 18 травня 2004 року №1727-IV «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам»;

Закон України від 5 лисопада 1991 року №1788-XII України «Про пенсійне забезпечення»;

Закон України від 9 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

Закон України від 23 вересня 1999 року №1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року №558 «Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги”;

Постанова Кабінет Міністрів України від 26 липня 1996 року №832 «Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян”;

Постанова Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2000 року №1192 «Про надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним”;

Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 30 квітня 2002 року №226/293/169 «Про затвердження Порядку надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам”;

Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 11 червня 2012 року №430 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення”;

Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 30 липня 2012 р. N 577 «Про затвердження форм первинної облікової документації, що використовується в медико- соціальних експертних комісіях”;

Наказ Міністерства соціальної політики України від 22 лютого 2012 року №96 «Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій, субсидій та пільг”;

Наказ Міністерства соціальної політики України 23 березня 2012 року №158 «Стандарт надання послуги з призначення щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій особі, яка здійснює догляд за інвалідом І групи або за особою, яка досягла 80-річного віку”.

Постанова КМУ № 1122 від 27.12.2018 року «Про внесення зміни до пункту 1 Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб»

07 ноября 2019 17:44

Отделение ПФР по г. Севастополю напоминает, что в семьях, воспитавших ребенка-инвалида до возраста 8 лет, один из родителей может выйти на пенсию досрочно. Кто именно воспользуется этим правом — папа или мама — семья определяет сама. Кроме того, неважно, в каком возрасте ребенок был признан инвалидом.

Так, в 50 лет на страховую пенсию по старости может уйти мать ребенка-инвалида, имеющая минимальный страховой стаж – 15 лет.

Отец ребенка-инвалида приобретает право на досрочную пенсию в 55 лет. Страховой стаж у мужчин должен составлять не менее 20 лет.

На досрочную пенсию может выйти сначала мать, а затем отец. Такая ситуация может возникнуть, если сначала на досрочную пенсию в возрасте 50 лет выходит мама ребенка-инвалида. Затем она достигает общеустановленного пенсионного возраста, в то время как отец ребенка в возрасте 55 лет и старше еще не достиг общеустановленного пенсионного возраста. В таком случае он может воспользоваться правом выйти на досрочную пенсию.

Отметим, что опекунам детей-инвалидов также положена льгота: если опекунство было установлено до исполнения ребенку 8 лет, то для них срок выхода на пенсию сокращается на 1 год за каждые 1,6 года опеки над ребенком. При этом сократить возраст выхода на пенсию можно не более, чем на 5 лет.

Напомним, общеустановленный пенсионный возраст установлен на уровне 60 лет для женщин и 65 лет для мужчин. Однако до 2028 года будут действовать переходные положения, во время которых возраст выхода на пенсию будет повышаться постепенно. Информацию о переходном периоде (в каком возрасте мужчины и женщины будут достигать пенсионного возраста) можно найти на сайте Пенсионного фонда pfrf.ru. На главной странице необходимо выбрать пункт «Изменения в пенсионной системе», а затем, на новой открывшейся странице — «Переходный период по повышению пенсионного возраста».

Опубликовано: 22/01/2018

Нет ничего страшней, как остаться наедине с бедой. Тем более если беда эта связана с болезнью и, в результате, инвалидностью ребенка. К большому счастью, мы живем все же в социально ответственном государстве, и правительство Российской Федерации, и администрации регионов предоставляют материальную и организационную поддержку детей-инвалидов и их родителей.

Виды льгот матерям и семьям с детьми-инвалидами

  • Пенсионные льготы;
  • Льготы по трудовому законодательству;
  • Жилищные льготы;
  • Транспортные льготы;
  • Воспитание и обучение детей-инвалидов;
  • Льготы по медицинскому, санаторно-курортному и протезно-ортопедическому обслуживанию;
  • Льготы по подоходному налогу;
  • Льготы для детей-инвалидов.

Пенсионные льготы

Ежемесячные компенсационные выплаты неработающим трудоспособным лицам, осуществляющим уход за ребенком-инвалидом, в размере 60% от минимального размера оплаты труда. (Указ Президента РФ от 17 марта 1994 года № 551)

Матери ребенка-инвалида, воспитавшей его до 8-летнего возраста, пенсия начисляется с 50 лет при трудовом стаже 15 лет. Время ухода за ребенком-инвалидом засчитывается в трудовой стаж. (Закон РФ «О государственных пенсиях”. Ст. 11, 92(б).)

Льготы по трудовому законодательству

Женщина, имеющая ребенка-инвалида в возрасте до 16 лет, имеет право на неполную рабочую неделю или неполный рабочий день с оплатой пропорционально отработанному времени. (КЗоТ РФ, ст. 49.)

Запрещается привлекать женщин, имеющих детей-инвалидов, к сверхурочным работам или направлять в командировки без их согласия.

Запрещается отказывать женщинам в приеме на работу или снижать им заработную плату по мотивам, связанным с наличием ребенка-инвалида.

Запрещается увольнение одиноких матерей, имеющих ребенка-инвалида, по инициативе администрации, кроме случаев полной ликвидации предприятия, учреждения, организации, когда допускается увольнение с обязательным трудоустройством. (КЗоТ РФ, ст. 54, 170.) Одному из работающих родителей (опекунов, попечителей) ребенка-инвалида и инвалида до 18 лет предоставляется 4 дополнительных выходных дня в месяц, которые могут быть использованы одним из родителей (опекунов, попечителей) или разделены ими между собой по своему усмотрению. (КЗоТ РФ, ст. 1631. Разъяснение Минтруда и соц. страх. РФ от 16.07.95 г. № 48/40.)

Жилищные льготы

Право на первоочередное предоставление жилых помещений. В первую очередь жилые помещения предоставляются нуждающимся в улучшении жилищных условий лицам, страдающим тяжелыми формами некоторых хронических заболеваний, перечисленных в списке заболеваний, утвержденном приказом Минздрава СССР № 330 от 28.03.83.

В частности:

Психические заболевания с хроническим течением, стойкой психопатической симптоматикой и выраженными изменениями личности (шизофрения, маниакально-депрессивный психоз, эпилепсия);

Органические поражения центральной нервной системы со стойкими тяжелыми нарушениями функций конечностей, функций тазовых органов (ДЦП, последствия черепно-мозговых травм, травм позвоночника, рассеянный склероз, боковой амиотрофический склероз, сирингомиелия). (Жилищный кодекс РФ, ст. 36.)

Право на дополнительную жилую площадь в виде отдельной комнаты или дополнительных 10 кв. метров имеют отдельные категории граждан, имеющие заболевания, перечень которых утвержден постановлением Правительства РФ № 214 от 28.02.96 г. и Приказом Департамента здравоохранения г. Москвы от 26.03.96 № 175. (Жилищный кодекс РФ, ст. 39. Постановление Правительства РФ № 901 от 27.07.96 г.)

Постановка на учет осуществляется с учетом права на дополнительную жилую площадь. В том числе:

Психические заболевания, требующие обязательного диспансерного наблюдения;

Органические поражения центральной нервной системы со стойкими тяжелыми нарушениями функций нижних конечностей, требующими применения инвалидных кресел-колясок. (Жилищный кодекс РФ, ст. 39. Постановление Правительства РФ № 901 от 27.07.96 г.).

Дополнительная жилая площадь, занимаемая инвалидом, в том числе в виде отдельной комнаты, не считается излишней и подлежит оплате в одинарном размере с учетом предоставляемых льгот. (Федеральный закон РФ «О социальной защите инвалидов в РФ» от 24.11.95 № 181-ФЗ, ст. 17.)

Инвалидам и семьям, имеющим в своем составе инвалидов, предоставляется право на первоочередное получение земельных участков для индивидуального жилищного строительства, ведения подсобного и дачного хозяйства и садоводства. (Федеральный закон РФ «О социальной защите инвалидов в РФ» от 24.11.95, ст. 17.)

Инвалидам и семьям, имеющим детей-инвалидов, предоставляется скидка не ниже 50% с квартирной платы (в домах государственного, муниципального и общественного жилищного фонда) и оплаты коммунальных услуг (независимо от принадлежности жилищного фонда), а в жилых домах, не имеющих центрального отопления, – со стоимости топлива, приобретаемого в пределах норм, установленных для продажи населению. В том числе и 50-процентная скидка абонентской платы за телефон. (Федеральный закон РФ «О социальной защите инвалидов в РФ» от 24.11.95, ст. 17)

Транспортные льготы

Дети-инвалиды, их родители, опекуны, попечители и социальные работники, осуществляющие уход за детьми-инвалидами, а также инвалиды пользуются правом бесплатного проезда на всех видах транспорта общего пользования городского и пригородного сообщения, кроме такси. Указанные льготы распространяются на лицо, сопровождающее инвалида I группы или ребенка-инвалида.

Право бесплатного проезда на всех видах городского общественного транспорта, кроме такси, предоставляется:

Ребенку-инвалиду и сопровождающему его лицу (не более одного сопровождающего);

На основании пенсионного удостоверения и документа, удостоверяющего личность;

Родителям (опекунам, попечителям) ребенка-инвалида – на основании справки единого образца, выдаваемой органами социальной защиты, и документа, удостоверяющего личность. (Образец справки – см. в приложении.) (Федеральный закон РФ «О социальной защите инвалидов в РФ» от 24.11.95, ст. 30).

Инвалидам предоставляется 50-процентная скидка со стоимости проезда на междугородных линиях воздушного, железнодорожного, речного и автомобильного транспорта с 1 октября по 15 мая и один раз (проезд туда и обратно) в другое время года.

Инвалидам I и II групп и детям-инвалидам предоставляется право бесплатного проезда один раз в год к месту лечения и обратно, если законодательством РФ не установлены более льготные условия.

Указанные льготы распространяются на лицо, сопровождающее инвалида I группы или ребенка-инвалида.

Детям-инвалидам и сопровождающим их лицам предоставляется право бесплатного проезда к месту лечения (обследования) в автобусах пригородных и междугородных внутрирегиональных маршрутов. (Федеральный закон РФ «О социальной защите инвалидов в РФ» от 24.11.95, ст. 30.).

Воспитание и обучение детей-инвалидов

Детям-инвалидам дошкольного возраста предоставляются необходимые реабилитационные меры и создаются условия для пребывания в детских дошкольных учреждениях общего типа. Для детей-инвалидов, состояние здоровья которых исключает возможность их пребывания в детских дошкольных учреждениях общего типа, создаются специальные дошкольные учреждения. (Федеральный закон РФ «О социальной защите инвалидов в РФ» от 24.11.95, ст. 18.) Первоочередное устройство детей-инвалидов в ДДУ. (Указ Президента РФ от 02.10.92 г.) Освобождение от платы за ДДУ родителей, имеющих детей, у которых, по заключению медицинских учреждений, выявлены недостатки в физическом или психическом развитии. (Постановление Верховного Совета РФ от 6.03.92 г. № 2464-1.)

Возможность воспитания и обучения детей-инвалидов на дому и в негосударственных образовательных учреждениях.

Порядок воспитания и обучения детей-инвалидов на дому и в негосударственных образовательных учреждениях, а также размеры компенсации затрат родителей (законных представителей) на эти цели. (Утвержден постановлением Правительства РФ от 18.07.96 г. № 861.)

Для детей и подростков с отклонениями в развитии органы управления образованием создают специальные (коррекционные) образовательные учреждения (классы, группы), обеспечивающие их лечение, воспитание и обучение, социальную адаптацию и интеграцию в общество. (Федеральный закон РФ «Об образовании» от 29.12.2012, №273-ФЗ, ст. 79.)

Финансирование указанных образовательных учреждений осуществляется по повышенным нормативам. Категории учащихся, воспитанников, направляемых в указанные образовательные учреждения, а также содержащихся на полном государственном обеспечении, определяются Правительством РФ. Дети и подростки с отклонениями в развитии направляются в указанные общеобразовательные учреждения только с согласия родителей (законных представителей) по заключению психолого-педагогической и медико-педагогической комиссий. (Типовое Положение о специальном (коррекционном) образовательном учреждении для обучающихся, воспитанников с отклонениями в развитии. Утверждено постановлением Правительства РФ от 12.03.97, №288.)

Льготы по медицинскому, санаторно-курортному и протезно-ортопедическому обслуживанию

Бесплатный отпуск лекарств по рецептам врачей. (Постановление Правительства РФ от 30.07.94 г., № 890.)

Бесплатный отпуск протезно-ортопедических изделий предприятиями и организациями Министерства труда и социального развития РФ. (Постановление Правительства РФ от 10.07.95 г.) Бесплатное обеспечение вело- и кресло-колясками. Бесплатная санаторная путевка для ребенка-инвалида и сопровождающего его лица. (Приказ Минздрава РСФСР от 04.07.91, №117.)

Выдача листка временной нетрудоспособности на период санаторно-курортного лечения ребенка с учетом времени проезда одному из родителей, если имеется заключение о необходимости ухода за таким ребенком.

Льготы по подоходному налогу

Совокупный доход, получаемый в налогооблагаемый период, уменьшается на сумму дохода, не превышающего за каждый полный месяц, в течение которого получен доход, трехкратного установленного законом размера минимальной месячной оплаты труда одного из родителей (по их выбору), на содержании которого находится совместно с ним проживающий и требующий постоянного ухода ребенок-инвалид.

Льгота предоставляется на основании пенсионного удостоверения, решений органов опеки и попечительства, медицинской справки органов здравоохранения, подтверждающей необходимость такого ухода, и справки жилищного органа о совместном проживании. Также необходимо предъявить справку о том, что другой родитель подобной льготой не пользуется. Если родители разведены – документ, подтверждающий этот факт. (Согласно второй части Налогового кодекса РФ)

Льготы детям-инвалидам

В целях усиления социальной защищенности граждан, воспитывающих детей-инвалидов, 26 февраля 2013 года Президентом России подписан Указ №175 «О ежемесячных денежных выплатах неработающим трудоспособным лицам, осуществляющим уход за ребенком-инвалидом в возрасте до 18 лет или инвалидом с детства I группы», предусматривающий установление соответствующих выплат с 1 января 2013 года.

Размер выплат дифференцирован исходя из родственных отношений:

родителю (усыновителю) или опекуну (попечителю) ребёнка-инвалида в возрасте до 18 лет или инвалида с детства I группы — в размере 5 500 рублей;

другим лицам — в размере 1 200 рублей. Назначение выплат будет осуществляться в беззаявительном порядке на основании документов, имеющихся в пенсионных делах детей-инвалидов.

В случае отсутствия документов, подтверждающих родственные отношения либо статус опекуна, территориальными органами ПФР в удобной для граждан, согласованной с ними форме (например, с посещением на дому) будут приниматься меры по дооформлению пенсионных дел необходимыми документами.

Новые выплаты производятся с доплатой с 1 января 2013 года.

Гражданам, которые получают в настоящее время компенсационную выплату за уход (1200 рублей), перерасчет с 1 января будет осуществлен с учетом выплаченных сумм.

Размер социальных пенсий в 2018 году

Категории населения Сумма (руб.)
Инвалиды с детства I группы. Дети-инвалиды 12082,06
Инвалиды с детства II группы 10068,53
Ежемесячная выплата детям-инвалидам 2527,06
ИТОГО: Пенсия + ЕДВ детям-инвалидам 14609,12

Просим приравнять пособие по уходу за всем инвалидами и престарелыми старше 80 лет, а не только детьми инвалидами к средней зарплате по России по данным Росстата.
В России, по данным на начало 2015 года, было 12 924 000 инвалидов, из них взрослых — 12 319 000, детей-инвалидов в возрасте до 18 лет — 605 000. То есть с учетом того, что в 2015 году в России проживало 144 100 000 человек, инвалидом был практически каждый 10-й. И с каждым годом эти цифры только увеличиваются. И как ни парадоксально, но одна из основных причин тому — развитие медицины.
Наивно рассчитывать на то, что «сия доля меня никогда не коснется». Шансы очень даже велики, причем предугадать свою судьбу невозможно, ибо причин у инвалидности очень много, и не все они напрямую зависят от самого человека, его поведения, образа жизни, наследственности. Кстати, по данным ВОЗ, в мире уже каждый 4-й человек является инвалидом.
Что значит быть инвалидом в России сейчас?
Те кто ухаживают за инвалидами (взрослыми инвалидам, детьми инвалидами, престарелыми инвалидами старше 80 лет) становятся «иждивенцами» своих инвалидов и живут на их пенсию, которая на настоящий момент составляет 12 082,06 руб. А пенсия инвалида должна направляться на его реабилитацию и лечение в первую очередь. В итоге выходит, что инвалид кормит свою маму или того кто за ним ухаживает, ведь ухаживающий не может прожить на 1 200 рублей (ухаживающий за ребенком инвалидом 5 500) При этом, например, в Москве прожиточный минимум для трудоспособных граждан составляет — 18 742 рубля, а для детей — 14 252 рубля. Таким образом, абсолютно очевидно, что одинокий неработающий с инвалидом находятся далеко за чертой бедности. И может рассчитывать на настоящий момент только на благотворительную помощь.
При этом мы живем в социальном государстве, в государстве, которое ратифицировало Конвенцию по правам инвалидов, а значит взяло на себя определенные обязательства перед инвалидами по обеспечению их качества жизни и качества жизни их семей (статья 28 Конвенции).
Практически ежегодно государство повышает различные пособия на детей(в Москве):
— с 1 января 2018 года ежемесячное пособие на детей до 3 лет в малоимущих семьях для одиноких матерей было увеличено до 15 000 руб.;
— опекуны на подопечных получают пособие в размере минимум 16 000 рублей.
Изменение же размера пособия по уходу за инвалидом в 2018 году не запланировано и не проводилось с 2008 года, только детям инвалидам добавили до 5500 в 2013 году, а тем кто ухаживает за взрослыми инвалидами вообще не добавляли с 2008 года и так оставили в 1200 рублей!
Пособие, которое сейчас выплачивают -это 1200 рублей, а прожиточный минимум сейчас примерно 12 00 рублей, то есть пособие за одного человека 1/10 часть прожиточного минимума трудоспособного человека, получается или я не человек или мне не гарантируется как всем нормальным людям право на жизнь, которое дает нам наша Конституция! При этом я считаюсь трудоспособным человеком и пособие на меня как на иждивенца мне не положено, хотя работать мне по закону запрещено иначе у меня отберут даже эти 1200! Получается какой то казус, мне за уход за инвалидами пенсионный фонд — государство начисляет баллы в размере 1,8 балла, как работающему человеку получающему 2 минимальные зарплаты, а платит пособие в 1/10 часть прожиточного минимума.
Уход за инвалидом — это тяжелый морально и физически труд 24 часа в сутки, 365 дней в году, без выходных, праздников и отпуска. И это — на всю жизнь. И хотя, ухаживающий не состоит нигде в штате, но она по факту является не просто ухаживающим, но и массажистом, мед.сестрой, логопедом, дефектологом, а чаще всего — самым компетентным врачом. И сейчас этот труд оплачивается даже ниже уровня МРОТ.
Ухаживающие выполняют работу по уходу за инвалидом всю свою (или его) жизнь до самой старости и смерти, а данная выплата прекращается, когда ухаживающий-родитель или другой родственник, выходит на пенсию, так как государство не платит 2 компенсационные выплаты по одному поводу. Учитывая, что ухаживающие имеют мало трудового стажа -почти всю жизнь не работали — он будет получать минимальную социальную пенсию. Так что после выхода на пенсию его доход значительно не увеличится (а где-то и уменьшится), и он по-прежнему будет за чертой бедности. Но при этом он ведь не перестанет ухаживать за инвалидом, он по-прежнему при нем 24/7, только ему это с каждым годом все сложнее — ребенок стал больше, а родитель или другой родственник стал старее, а если это взрослый инвалид, то нагрузка ставится с возрастом еще выше, а это значит, что поддержка государства нужна еще больше, а не наоборот. На сегодняшний день за всеми пенсионерами сохранена возможность работать без потери пенсии, ситуация с ухаживающими(родителями или другими родственниками) абсолютно аналогична — необходимо дать ухаживающему(не у всех детей инвалидов или у взрослых инвалидов есть родители) право получать и пенсию, и пособие.
С учетом всего вышесказанного, мы просим:
— как минимум приравнять пособие по уходу за инвалидом для всех ЛОУ(лиц обеспечивающих уход за инвалидом -родителей, не родителей, ухаживающих за ребенком-инвалидом, или взрослым инвалидом любой группы) к МРОТ или к средней зарплате по стране.
— ежегодно индексировать пособие ЛОУ, сохраняя равенство с МРОТ или средней зарплатой.
— продолжать выплачивать пособие по уходу за инвалидом и после выхода ухаживающего на пенсию (снять действующее ограничение, что ухаживающий не может быть пенсионером, в том числе — инвалидом 2-3 группы).
— выплачивать данное пособие на счет лица, осуществляющего уход, а не на счет инвалида.
— выплаты по уходу должны производить независимо от получения пенсии или др. выплат. Мама получившая пенсию, не перестаёт ухаживать за ребёнком, при наших глупых законах она после 18 лет перестаёт быть матерью, а становится «опекуном», а ребёнок членом семьи.
Важно. Данный вопрос не находится в компетенции Министерства труда и социальной защиты, так как данное пособие было назначено Указом Президента Российской Федерации №1455 от 13.05.2008 г. Менять этот Указ Минтруд не в праве.
Предположим, инвалид или престарелый живет в доме интернате для инвалидов, там государство тратит на него в месяц от 70 до 100 тыс. рублей в месяц, а не проще ли эти деньги хотя б в размере средней зарплаты по России -35000 рублей отдать в семью, то есть ухаживающему за инвалидом человеку, думаю, что государству будет так даже выгодней.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *